Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького інформаційний пакет - страница 14

^ Тестові сиситеми

  1. Ковальський М.П., Кобзар О.Б. Навчально-методичні матеріали для підготовки до підсумкового контролю знань і вмінь на кафедрі оперативної хірургії і топографічної анатомії ( для студентів медичного факультету ). - К., Стилос,1999. – Друге видання.-79 с.

  2. Ковальський М.П., Кобзар О.Б. Навчально-методичні матеріали для підготовки до підсумкового контролю знань і вмінь на кафедрі оперативної хірургії і топографічної анатомії ( для студентів медичного факультету ) - К.,Стилос, 2000. – Третє видання - 81 с.

  3. Ковальський М.П., Кобзар О.Б. Навчально-методичні матеріали для підготовки до підсумкового контролю знань і вмінь на кафедрі оперативної хірургії і топографічної анатомії ( для студентів медичного факультету ) - К.,Стилос, 2002. – Четверте видання . -75 с.

  4. Ковальський М.П., Кобзар О.Б. Навчально-методичні матеріали для підготовки до підсумкового контролю знань і вмінь на кафедрі оперативної хірургії і топографічної анатомії ( для студентів медичного факультету ) - К.,Стилос, 2004. – П”яте видання -75 с.

  5. Попов А.Г., Красницький В.К., Горовенко В.И. Учебное пособие «Тестовые задачи» по курсу оперативной хирургии и топографической анатомии. Одеса, 2004 – 120 с.

Додаткова література /лекції/

  1. А.Н.Банулев. Клинические лекции по оперативной хирургии. М., 1957.

  2. В.В.Кованов, Т.И.Аникина , И.А.Сычеников. Курс лекций по оперативной хирургии и топографической анатомии. М., 1972.

  3. Г.Е.Островерхов. Лекции по оперативной хирургии. Л., 1976.

  4. И.Ф. Матюшин. Курс лекций по оперативной хирургии и топографической ана томии. Горький, 1976.

  5. К.И.Кульчицкий. Лекции по оперативной хирургии и топографической ана томии. Киев-Полтава , 1992.

  6. Д.Б.Бекова /ред./. Индивидуальная анаатомическая изменчивость органов, систем и формы тела человека . Киев, “Здоров'я”, 1988.

  7. В.Ф.Войно-Ясенецкий. Очерки гнойной хирургии. М., 1956.

  1. Загальна хірургія. / За ред. С.П.Жученка, М.Д.Желіби, С.Д.Хіміча. К., Здоров’. – 1999.

  2. Загальна хірургія. Вибрані лекції. /За ред. Б.І.Дмитрієва. Одеса, 1999.

  3. Десмургія. Казіцкий В.М., Корж Н.А. К.1999.

  4. Методика обстеження хірургічного хворого/ За ред М.О.Ляпіса. Тернопіль. – 2000.

  5. Черенько М.П., Ваврик Ж.Е. Загальна хірургія//К., Здоров’я. – 2004.



Радіологія ІІІ рік/ 5 семестр


Лекції: 12 год. Кредитів ECTS: 2,5

Семінари: - Модулів: 2

Практичні заняття: 40 год. Змістових модулів: 4

Самостійна робота: 23 год.

Разом: 75 год.


Опис програми (Радіологія – модулі І, ІІ)


Кінцеві цілі дисципліни:

  1. Аналізувати променеву семіотику функціонально-морфологічних змін при патології різних органів і систем.

  2. Визначати можливості та обирати метод променевої терапії пухлин і не пухлинних захворювань.

  3. Обирати оптимальний метод променевого дослідження для виявлення функціонально-морфологічних змін при патології різних органів та систем.



Модуль 1. Променева терапія.


Змістовий модуль 1. Введення в радіологія. Радіобіологічні основи променевої терапії. Дозиметрія.

^ Конкретні цілі: Засвоїти властивості іонізуючих випромінювань та їх біологічну дію. Визначати засоби та методи захисту від іонізуючого випромінювання. Визначати засоби профілактики, лікування та мінімізації шкідливої дії опромінення. Оцінити розподіл дози в окремих органах і тканинах. Засвоїти одиниці доз (експозиційної, поглинутої, еквівалентної, ефективної). Використовувати радіомодифікуючі засоби. Засвоїти гранично-допустимі дози (ГДД).


Змістовий модуль 2. Принципи і методи променевої терапії.

Конкретні цілі: Визначити план променевого лікування при онкологічній патології. Вибрати метод променевої терапії пухлин на прикладі: пухлин легень, стравоходу, шлунку, товстої кишки, молочних залоз, матки. Визначити план променевого лікування при неонкологічній патології. Вибрати метод променевої терапії непухлинних захворювань на прикладі: радикулітів, запальних захворювань прямої кишки, пальців та кисті, шкіри та підшкірної клітковини, остеомієліту. Засвоїти показання та протипоказання для проведення рентгенотерапії. Засвоїти показання та протипоказання для проведення далеко-дистанційної гамма-терапії та терапії джерелами високих енергій. Засвоїти показання та протипоказання для проведення контактної променевої терапії.


Оцінювання модуля 1

Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль.

Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином:

«5» - 15 балів

«4» - 10 балів

«3» - 6 балів

«2» - 0 балів

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120. Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше ніж 48 бали (8х6=48). Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав не менше 50 балів з 80 балів.


Модуль 2. Загальні питання діагностичної радіології.


Змістовий модуль 3. Методи візуалізації в променевій діагностиці.

Конкретні цілі: Засвоїти фізико-технічні основи використання радіологічних методів дослідження організму людини. Визначити якість носія інформації промененвого методу дослідження. Проаналізувати скіалогічну картину рентгенівського знімку, КТ зображення. Проаналізувати сонографічне, допплерографічне зображення при УЗД. Інтерпретувати сканограми, сцинтиграми при проведенні радіонуклідного дослідження. Проаналізувати МРТ зображення.


Змістовий модуль 4. Алгоритми променевого дослідження різних органів та систем. Основи променевої семіотики.

Конкретні цілі: Обирати оптимальний метод променевого дослідження різних органів та систем: легень та середостіння, серця та судин, шлунково-кишкового тракту, гепатобіліарної системи, сечової системи, статевої системи, кісток та суглобів, центральної нервової системи, щитоподібної залози, при невідкладних станах. Оцінювати загальну променеву семіотику: рентгенологічну (у тому числі комп’ютерно-томографічну), радіонуклідну, ультразвукову, магнітно-резонансно-томографічну.


Оцінювання модуля 2

Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль.

Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином:

«5» - 13 балів

«4» - 10 балів

«3» - 6 балів

«2» - 0 балів

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120. Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше ніж 54 бали (9х6=54). Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав не менше 50 балів з 80 балів.


Рекомендована література

  1. Рентгенодіагностика/ За ред. В.І.Мілька, Т.В.Топчій, А.П.Лазар. К., 2005

  2. Кравчук С.Ю., Лазар А.П. Основи променевої діагностики. Чернівці, 2005.

  3. Променева діагностика./ За ред. Г.Ю.Коваль. – К., т.1,2. 1998.-535 с.

  4. Лазар А.П.Радіаційна медицина. – К., Здоров’я. 1993.- 221 с.

Третій рік

6 семестр


Патоморфологія ІІІ рік/ 6 семестр


Лекції: 20 год. Кредитів ECTS: 3,9

Семінари: - Модулів: 1

Практичні заняття: 52 год. Змістових модулів: 5

Самостійна робота: 44 год.

Разом: 116 год.


Опис програми (Патоморфологія – модуль ІІ)


Кінцеві цілі дисципліни:

  1. Аналізувати струкрурно-функціональні взаємозв’язки і послідовність стадій загальнопатологічних процесів.

  2. Інтерпретувати патологію клітини та обгрунтовувати клініко-морфологічні характеристики загальнопатологічних процесів, обумовлюють прояви хвороб.

  3. Трактувати етіологію, патогенез та морфологічні зміни на різних етапах розвитку хвороби, структурні основи видужання, ускладнень та наслідків хвороб.


Модуль 2. Спеціальна патоморфологія.


Змістовий модуль 5. Хвороби системи крові та серцево-судинної системи.

Конкретні цілі: Трактувати морфологічну характеристику анемії внаслідок крововтрати, підвищеного кроворуйнування та порушеного кровоутворення. Трактувати морфологічну характеристику тромбоцитопенії, тромбоцитопатії та коагулопатії. Трактувати види, стадії перебігу, клініко-морфологічну характеристику, ускладнення, лікарський патоморфоз, вікові особливості, причини смерті при гострому та хронічному лейкозі. Трактувати морфологічні прояви пухлинних захворювань лімфатичних вузлів (ходжинських та неходжинських лімфом). Трактувати морфологічну характеристику, стадії атеросклерозу та органні ураження при ньому. Трактувати морфо-функціональні зміни у міокарді при гострій та хронічній формах ішемічної хвороби серця, а також наслідки, ускладнення, причини смерті. Трактувати клініко-морфологічну характеристику, ускладення, причини смерті при ессенціальній гіпертензії (гіпертонічній хворобі) та при вторинних (симптоматичних) гіпертензіях. Визначати морфологічні зміни, ускладнення та наслідки при ревматичних хворобах та васкулітах. Аналізувати морфологічні зміни, ускладнення та наслідки при ендоміокардитах різного генеза. Трактувати морфологічні різновиди набутих та уроджених вад серця, їх ускладнення та причини смерті.


Змістовий модуль 6. Хвороби нервової системи. Хвороби органів дихання. Хвороби органів травлення.

Конкретні цілі: Трактувати поняття церебро-васкулярної хвороби, факторів ризику і морфологічні прояви ішемічного, геморагічного та змішаного інсультів головного мозку. Трактувати морфологічні зміни при хворобі Альцгеймера, демієлінізуючих захворюваннях (розсіяний склероз) та при боковому аміотрофічному склерозі. Трактувати морфологічні зміни при постреанімаційній енцефалопатії. Трактувати морфологічні зміни при інфекційних захворюваннях центральної нервової системи. Трактувати морфогенез, клініко-морфологічні прояви, ускладнення, наслідки гострих та хронічних захворювань верхніх дихальних шляхів. Трактувати морфологічні особливості злоякісних пухлин бронхів і легень, шляхи їх метастазування. Трактувати різновиди та клініко-морфологічні прояви, ускладнення та наслідки захворювань стравоходу, шлунка та кишечника. Трактувати класифікацію, макроскопічні і гістологічні форми, особливості метастазування раку шлунка. Трактувати клініко-морфологічну характеристику, наслідки перитоніту, первинних і вторинних пухлин очеревини. Трактувати патологічну анатомію захворювань печінки. Трактувати морфо-функціональні прояви жовчно-кам’яної хвороби, гострого і хронічного холецеститу, гострого і хронічного панкреатиту.


Змістовий модуль 7. Хвороби ендокринної системи. Хвороби сечо-статевої системи. Хвороби кістково-м’язової системи.

Конкретні цілі: Трактувати причини, клініко-морфологічні прояви синдромів, пов’язаних з дисфункцією гіпофіза. Трактувати клініко-морфологічні прояви, ускладнення та причини смерті при цукровому діабеті. Трактувати морфогенез та морфологічні прояви хвороб щитовидної та паращитовидних залоз. Трактувати клініко-морфологічні прояви хвороб надниркових залоз. Трактувати клініко-морфологічні прояви хвороб епіфізу мозку. Трактувати клініко-морфологічні прояви захворювань жіночих статевих органів. Трактувати клініко-морфологічні прояви хвороб чоловічих статевих органів. Трактувати сучасну клініко-морфологічну класифікацію, морфологічні прояви хвороб нирок. Пояснювати морфологічні зміни кісток при захворюваннях кістково-суглобової системи. Пояснювати клініко-морфологічні прояви м’язових дистрофій, міопатій, міастеній.


Змістовий модуль 8. Хвороби вагітності та післяпологового періоду. Хвороби пре- та перинатального періоду. Патоморфологія гіпо- та авітамінозів. Хвороби, що викликані діяльністю людини та впливом зовнішнього середовища.

^ Конкретні цілі: Трактувати морфологічні прояви, ускладнення і наслідки абортів, ектопічної вагітності, ОРН-гестозів та трофобластичної хвороби. Трактувати основні види плаценти. Пояснювати клініко-морфологічні прояви, прогноз пологової травми і пологових ушкоджень. Пояснювати клініко-морфологічні прояви недоношеністі, переношеністі та затримки внутрішньоутробного розвитку плоду (ЗВУР). Трактувати клініко-морфологічні прояви гемолітичної і геморагічної хвороби немовлят та пневмопатій. Трактувати клініко-морфологічні прояви внутрішньоутробних інфекцій, фетопатій та уроджених вад розвитку. Пояснювати клініко-морфологічні основи хвороб, пов’язаних з недостатнім та надмірним харчуванням харчуванням, гіпо- та авітамінозами. Трактувати пато-та морфогенез, клініко морфологічні прояви, ускладнення професійних хвороб, що викликані впливом хімічних виробничих факторів, пилу, змінами атмосферного тиску, впливом промислового шуму, електромагнітних хвиль радіочастот, температурних впливів, впливу електричного струму, іонізуючих випромінювань. Трактувати морфогенез, клініко-морфологічні прояви, ускладнення хімічних і лікарських впливів.


Змістовий модуль 9. Патоморфологія інфекційного процесу.

Конкретні цілі: Трактувати загальну характеристику інфекційного процесу: вхідні ворота інфекції, первинний інфекційний комплекс, поширення і дисемінацію, шляхи передачі збудників інфекційних хвороб. Трактувати морфогенез, клініко-морфологічні прояви, наслідки, причини смерті при кишкових інфекційних хворобах. Трактувати морфогенез, клініко-морфологічні прояви, наслідки, причини смерті при вірусних хворобах, рикітсіозах. Трактувати морфогенез, клініко-морфологічні прояви, наслідки, причини смерті при інфекційних хворобах переважно дитячочого віку. Аналізувати морфологію тканинних реакцій, складові первинного туберкульозного комплексу. Інтерпретувати клініко-морфологічні прояви та ускладнення первинного, гематогенного та вторинного туберкульзу. Трактувати клініко-морфологічні прояви форм сепсісу: септицемії, септикопіємії, септичного (інфекційного) ендокардиту. Трактувати морфогенез, клініко-морфологічні прояви, наслідки, причини смерті при чумі, туляремії, сибірці, холері. Трактувати морфогенез, клініко-морфологічні прояви, наслідки, причини смерті при хворобах, збудниками яких є найпростіші, гельмінти: малярії, амебіазі, ехінококозі, цистицеркозі, опісторхозі, шистосомозі. Трактувати морфогенез, клініко-морфологічні прояви, наслідки, причини смерті при мікозах.


Оцінювання модуля 2

Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль.

Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином:

«5» - 6 балів

«4» - 4 бали

«3» - 2 бали

«2» - 0 балів

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120. Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше ніж 40 балів (20х2=40). Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав не менше 50 балів з 80 балів.


Рекомендована література

  1. Струков А.І., Сєолв В.В. Патлологічна анатомія / Пер. З російської мови 4-го вид. – Х: Факт, 1999.

  2. Патологічна анатомія (Загальнопатологічні процеси)/В.М.Благодаров, П.І.Червяк, К.О.Галахін, Л.О.Стеченко. – К. Генеза, 1997.

  3. Автандилов Г.Г. Основи патологічної практики. – К.1994



Патофізіологія ІІІ рік/ 6 семестр


Лекції: 20 год. Кредитів ECTS: 3,5

^ Семінари: - Модулів: 1

Практичні заняття: 45 год. Змістових модулів: 4

Самостійна робота: 40 год.

Разом: 105 год.


Опис програми (Патофізіологія – модуль ІІ)


Кінцеві цілі дисципліни:

  1. Трактувати основні поняття загальної нозології.

  2. Інтерпретувати причини, механізми розвитку та прояви типових патологічних процесів та найбільш поширених захворювань.

  3. Аналізувати, робити висновки щодо причин і механізмів функціональних, метаболічних, структурних порушень органів та систем організму при захворюваннях.


Модуль 2. Патофізіологія органів і систем.


Змістовий модуль 4. Патофізіологія системи крові.

Конкретні цілі: Визначати типові порушення в системі крові: зміни загального об’му крові, анемія, еритроцитоз, лейкоцитоз, лейкопенія, гемобластоз, лейкоз, типові порушення гемостазу, наводити критерії зазначених порушень. Застосовувати існуючі принципи для класифікації типових порушень в системі крові. Характеризувати причинні фактори, фактори ризику, умови виникнення і розвитку типових порушень в системі крові. Аналізувати причинно-наслідкові взаємозв’язки, при цьому вміти відокремлювати зміни патологічні і пристосувально-компенсаторні в патогенезі типових порушень в системі крові. Застосовувати знання принципів і класифікацій анемій для аналізу їх проявів. Застосовувати знання про причини та патогенез анемій для їх профілактики і лікування. Аналізувати механізми розвитку і причини виникнення порушень клітинного складу „білої” крові, бути здатним оцінювати їх клінічні наслідки. Пояснювати особливості пухлинної трансформації кровотворних клітин кісткового мозку при гострих і клінічних лейкозах. Оцінювати роль генетичних аномалій і аномалій конституції в лейкозогенезі. Характеризувати періоди зростання ризику виникнення лейкозів („піки лейкозів”) у дітей; пояснювати принципи діагностики лейкозів. Аналізувати особливості етіології, патогенезу і результатів терапії лейкозів у дітей та дорослих. Оцінювати переваги трансплантації кісткового мозку як найбільш ефективного методу лікування лейкозів. Визначати типові порушення в системі гемостазу. Пояснювати причини виникнення та механізми розвитку порушень судинно-тромбоцитарної ланки гемостазу. Аналізувати загальні закономірності виникнення, розвитку і завершення станів гіпо- та гіперкоагуляції. Пояснювати загальнопатологічне значення ДВЗ крові, аналізувати причини виникнення та механізми його розвитку,, характеризувати типові клінічні прояви в залежності від клінічного перебігу.


Змістовий модуль 5. Патофізіологія системного кровообігу і зовнішнього дихання.

Конкретні цілі: Визначати типові патологічні стани і порушення в системі кровообігу: недостатність кровообігу; недостатність серця, аритмії серця; артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпотензія; артеріосклероз, атеросклероз. Аналізувати та застосовувати існуючі класифікації типових порушень в системі кровообігу. Аналізувати зміни основних параметрів кардіо- та гемодинаміки при недостатності серця (частота і сила серцевих скорочень, хвилинний та систолічний об’єми крові, систолічний, діастолічний, середній і пульсовий артеріальні тиски, венозний тиск крові). Аналізувати причинно-наслідкові взаємозв’язки, вміти відокремлювати зміни патологічні і пристосувально-компенсаторні, місцеві і системні в патогенезі недостатнього кровообігу, недостатності серця, інфаркту міокарда, шокових станів (кардіогенногошоку). Пояснювати механізми розвитку аритмій серця. Застосовувати знання про типові порушення ритму серцевих скорочень (порушення автоматизму, збудливості, провідності, комбіновані для аналізу електрокардіо-грами. Аналізувати механізми розвитку клінічних проявів хронічної недостатності серця і кровообігу. Аналізувати причини і механізми розвитку вінцевої недостатності, пояснювати її можливі наслідки). Аналізувати порушення основних функцій серця при гострій вінцевій недостатності. Характеризувати особливості різних форм артеріосклерозу, пояснювати сучасні теорії патогенезу атеросклерозу. Застосовувати сучасні критерії для діагностики артеріальної гіпертензії. Аналізувати класифікації артеріальної гіпертензії. Застосовувати знання про експериментальне моделювання вторинних артеріальних гіпертензій (ниркових, ендокринних, нейрогенних) для аналізу їх патогенезу. Трактувати первинну артеріальну гіпертензію як мультифакторіальне захворювання. Диференціювати роль змін об’ємного механізму та периферичного опору кровоплину в розвитку різних гемодинамічних варіантів артеріальної гіпертензії.Аналізувати генетичні дефекти як основу патогенезу первинної артеріальної гіпертензії. Пояснювати роль нирок в патогенезі первинної та вторинної артеріальної гіпертензії. Застосовувати знання експериментальні моделі типових порушень в системі кровообугу (вінцева недостатність, артеріосклероз, артеріальна гіпертензія) для аналізу їх патогенезу. Пояснювати причини та механізми розвитку артеріальної гіпотензії. Аналізувати причини виникнення та механізми розвитку первинної та вторинної гіпертензії в системі судин малого кола кровообігу. Визначати недостатність зовнішнього дихання через порушення газового складу крові, знати критерії. Аналізувати класифікації недостатності зовнішнього дихання за причинами та механізмами розвитку. Характеризувати причини виникнення недостатності зовнішнього дихання. Аналізувати роль порушень вентиляції альвеол, дифузії газів через альвеоло-капілярну мембрану, перфузії у малому колі кровообігу в розвитку недостатності дихання. Пояснювати причини та механізми розвитку рестриктивних та обструктивних порушень альвеолярної вентиляціїї. Аналізувати причинно-наслідкові взаємозв’язки, при цьому вміти відокремлювати зміни патологічні і пристосувально-компенсаторні в патогенезі недостатності дихання. Поряснювати причини виникнення та патогенез асфіксії. Пояснювати причини виникнення та патогенез асфіксії. Пояснювати причини і механізми виникнення задишки. Аналізувати механізми розвитку різних видів періодичного та термінального дихання. Робити висновки про характер порушень вентиляції легенів (обструктивні або рестриктивні) на підставі аналізу результатів пневмотахометрії.


Змістовий модуль 6. Патофізіологія травлення, печінки, нирок.

Конкретні цілі: Патофізіологія травлення

Визначати типові патологічні стани в системі травлення: недостатність травлення (мальдигестія) та порушення всмоктування (мальабсорбція). Застосовувати різні принципи для класифікації найбільш поширених нозологічних форм патології травного тракту. Аналізувати виразкову хворобу шлунка та/або дванадцятипалої кишки як мультифакторіальну хворобу. Характеризувати фактори ризику виникнення виразкової хвороби шлунка та/або дванадцятипалої кишки. Застосовувати сучасні уявлення про механізми пошкодження та захисні можливості травного тракту для аналізу патогенезу його виразок. Оцінювати значення експериментального моделювання різних форм патології травного каналу для з’ясування причин і механізмів їх виникнення та розвитку. Застосовувати знання про роль нервової та гомуральної регуляції різних відділів травного тракту для аналізу порушень їх моторної, секреторної та всмоктувальної. Визначати показники секреторної функції та застосовувати їх для аналізу її типових порушень. Аналізувати причини виникнення та механізми розвитку панкреатитів. Аналізувати причинно-наслідкові взаємозв’язки, вміти відокремлювати зміни патологвчні та пристосувально-компенсаторні, місцеві та системні в патогенезі панкреатичного шоку. Аналізувати механізми порушень кишкового травлення, розвитку станів мальдигестії та мальабсорбції. Пояснювати патогенех клінічних проявів синдрому мальабсорбції. Аналізувати клінічні варіанти, причини і механізми розвитку кишкової непрохідності, пояснювати її можливі наслідки та ускладнення.

^ Патофізіологія печінки. Характеризувати поняття, оцінювати критерії та застосувати їх для класифікації печінкової недостатності, печінкової коми, жовтяниці, портальної гіпертензії. Аналізувати різні варіанти печінкової недостатності за причинами та механізмами виникнення, характером протікання, ступенем тяжкості. Характеризувати етіологічні фактори виникнення і розвитку печінкової недостатності, жовтяниці, портальної гіпертензії. Пояснювати метаболічні (обмін білків, жирів, вуглеводів, мінералів, метаболізм ксенобіотиків) і гормональні порушення в організмі при недостатності печінки. Застосовувати сучасні досягнення нейрофізіології для пояснення патогенезу енцефалопатії та коми при печінковій недостатності. Пояснювати механізми розвитку жовтяниць. Аналізувати причини, механізми виникнення та розвитку найбільшважливих клінічних синдромів при різних видах жовтяниць. Аналізувати патогенез портальної гіпертензії, пояснювати механізми розвитку її основних клінічних проявів.

^ Патофізіологія нирок. Аналізувати типові порушення кількісного та якісного складу сечі. Характеризувати причини та механізми порушень процесів клубочкової фільтрації, канальцевої реабсорбації і секреції. Розуміти про нирковий кліренс, вміти його розраховувати та застосовувати для аналізу порушень різних відділів нефрона. Аналізувати механізми розвитку патологічної протеїнурії, пояснювати, з якими захворюваннями нирок може бути пов’язаний розвиток її окремих видів. Визначати гостру ниркову недостатність, її критерії, розуміти принципи патофізіологічної класифікації. Аналізувати причини виникнення та механізми розвитку преренальної, ренальної та постренальної гострої недостатності нирок. Бути здатним пояснити механізм зменшення швидкості клубочкової фільтрації при різних варіантах гострої ниркової недостатності.... Оцінити значення різних підходів до експериментального моделювання гострого дифузного гломерулонефриту в з’ясуванні причин та механізмів його розвитку.Визначати нефротичний синдром за його клінічними та патофізіологічними проявами, пояснювати етіологію первинного і вторинного нефротичного синдрому. Трактувати гострий некроз канальців як важливу причину розвитку гострої ниркової недостатності. Визначати хронічну ниркову недостатність (ХНН), її критерії за показниками функціонування нирок в залежності від стадії та за клінічними проявами. Характеризувати причини та механізми розвитку ХНН.Аналізувати реактивні зміни кровоплину в нирках при їх ушкодженні. Пояснювати метаболічні порушення (обмін натрію і води, обмін калію, кислотно-основний стан, мінеральний обмін, метаболізм ксенобіотиків/ліків) і зміни ендокринної функції нирок при ХНН. Оцінювати значення ретенційної азотемії та інших метаболічних порушень в розвитку поліорганної недостатності. Пояснювати загальні принципи профілактики та лікування гострої та хронічної недостатності нирок.


Змістовий модуль 7. Патофізіологія регуляторних систем (ендокринної, нервової) та екстремальних станів.

Конкретні цілі: Застосувати загальне уявлення про ендокринну функцію для характеристики типових порушень діяльності ендокринних залоз. Пояснювати причини та загальні механізми розвитку первинних і вторинних ендокринопатій. Характеризувати нейроендокринну патологію за причинами та механізмами її розвитку.Аналізувати наслідки порушень секреції гормонів аденогіпофізу. Аналізувати наслідки порушень секреції гормонів нейрогіпофізу. Пояснювати причини первинних та вторинних гіпер- та гіпофункцій кори надниркових залоз. Пояснювати механізми розвитку спадково обумовлених порушень функції надниркових залоз. Пояснювати причини, механізми розвитку та прояви гіпер- та гіпофункції щитоподібної залози. Визначити поняття „зоб”, аналізуючи види зобу за етіологією, патогенезом і функціональним станом щитоподібної залози. Аналізувати причини і типові порушення в організмі при гіпо- і гіперфункції паращитоподібних залоз. Аналізувати причини і механізми порушень діяльності репродуктивної системи. Пояснювати типові для стану недостатності статевих залоз порушення у чоловіків та жінок. Пояснювати загальнобіологічну роль стресу, його причини та механізми розвитку, мати уявлення про „хвороби адаптації”. Аналізувати загальні принципи діагностики та лікування порушень діяльності ендокринних залоз. Визначати типові порушення діяльності нервової системи. Застосовувати різні принципи для класифікації/характеристики порушень діяльності нервової системи. Пояснювати особливості перебігу типових патологічних процесів при їх локалізації в центральній нервовій системі. Пояснювати особливості перебігу типових патологічних процесів при їх локалізації в центральній нервовій системі. Застосовувати знання про причини і механізми порушень сенсорних функцій нервової системи в розвитку соматовісцеральної патології. Аналізувати види болю, мати уявлення про сучасні теорії патогенезу болю. Аналізувати прояви, причини, механізми розвитку порушень рухової функції нервової сисиеми. Знати причини і механізми розвитку порушень діяльності вегетативної нервової системи. Застосувати знання про причини і механізми порушень трофічної функції нервової системи для аналізу нейрогенних дистрофій. Застосувати знання про причини і механізми пошкодження клітин для аналізу структурних та функціональних порушень нейронів та їх наслідків. Аналізувати роль гострих та хронічних розладів мозкового кровообігу в порушеннях діяльності головного мозку та організму вцілому. Оцінювати значення вікових змін в порушеннях функціонування нервової системи. Пояснювати характер порушень збоку нервової системи, викликаних генетичними дефектами. Пояснювати механізми розвитку та основні прояви порушень інтегративних функцій центральної нервової системи на основі знань про загальні закономірності її функціонування. Визначати поняття „екстремальні стани”, шок/колапс, кома. Пояснювати принципи класифікації шокових і коматозних станів. Аналізувати причини і механізми розвитку екстремальних станів. Пояснювати принципи терапії екстремальних станів.


Оцінювання модуля 2

Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль.

Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином:

«5» - 7 балів

«4» - 5 балів

«3» - 3 бали

«2» - 0 балів

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120. Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше ніж 51 бал (17х3=51). Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав не менше 50 балів з 80 балів.


Рекомендована література

  1. Патологічна фізіологія/ За ред. М.Н.Зайка, В.Ю.Биця.-К.: Вища школа 1995. 615 с.

  2. Посібник до практичних занять з патологічної фізіології/ За ред. Ю.В.Биця та Л.Я.Данилової. – К.: Здоров’я, 2001. -400 с.

  3. Патофизиология// За ред Ю.В.Шанина. – Сиб., 2005. – 639 с.



8629967082984035.html
8630036696450535.html
8630239339994089.html
8630363502178103.html
8630415384887095.html